Діяльність науковців-ботаніків Біосферного заповідника “Асканія-Нова” НААН наразі зосереджена на вивченні структури та динаміки природної рослинності, насамперед у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду степової зони України. Але це не єдиний напрямок сучасних ботанічних досліджень.
З’ясування перебігу та закономірностей відновлення природної рослинності на перелогах є надзвичайно актуальним для України – з одного боку, величезні площі сільськогосподарських угідь вилучені із користування внаслідок воєнних дій і на них відбувається спонтанне відновлення рослинного покриву, з іншого боку, через високий рівень розораності земель, існуючі перелоги відіграють важливу роль напівприродних острівців, на яких знаходять останній прихисток рослини та різноманітні безхребетні, а також птахи і звірі, пристосовані до агроландшафтів. Перелоги (колись розорані, а нині закинуті угіддя, на яких спонтанно виростають дикорослі види рослин) у сучасних умовах трансформації трав’яних біотопів сприяють збереженню фіторізноманіття, особливо в Степу і Лісостепу.
В Асканії-Нова вивчення перелогів започатковане ще на початку ХХ ст., а проблема відновлення колишніх орних земель та ренатуралізації степу не втрачала актуальності, з огляду на великі площі перелогів, включені до складу заповідника у 1964 р. Аналогічні дослідження започатковані нами і на “молодих” перелогах ландшафтного заказника “Тарутинський степ” на Одещині.
Вельми цікавими виявились результати досліджень перелогів, які проводились фахівцями Інституту землеробства НААН у зоні Лісостепу. Нині фахівці обох установ поєднали зусилля з оцінки процесів постексараційного відновлення трав’яної рослинності, а саме: дослідили експериментальну ділянку “старого” (понад 20 років) перелогу у передмісті Києва, на якій раніше підсівали насіння рослин лучного степу природного заповідника “Михайлівська цілина”. Ділянка є ізольованим осередком біорізноманіття серед полів і багатоповерхової забудови, своєрідним клаптиком типового для Лісостепової Київщини лучного степу на околицях мегаполісу.
Дякуємо доктору сільськогосподарських наук, професору, члену-кореспонденту НААН Володимиру Григоровичу Кургаку та Інституту землеробства НААН за запрошення та сприяння в організації геоботанічних обстежень. Сподіваємося, що отримані результати на цьому та інших модельних перелогах допоможуть глибше зрозуміти процеси сукцесійних змін рослинності та можуть бути використані у майбутньому повоєнному відновленні степових та лучно-степових біотопів.
