Рідкісні степові гриби

Де шукати гриби? Звісно, в лісі! – відповість кожен, і буде (частково) правий. Дерева є потенційними мікоризними партнерами та забезпечують субстратом тисячі видів грибів, а під шатром крон підтримується мʼякший мікроклімат, аніж на відкритій місцевості. Тому більшість професійних мікологів також віддають перевагу лісам, коли планують дослідження. Втім, цікаві гриби можна знайти й у геть “негрибних” місцях, скажімо, висушених літнім сонцем камʼянистих степах. Саме в таких умовах трапляється вид з Червоної книги України – Смолоніг коренелюбний (Picipes rhizophilus), що розвивається на коренях степових трав, найчастіше ковили. Цікаво, що решта представників роду (і родини) розвиваються на мертвій деревині й закономірно різноманітні у лісових екосистемах, і лише цей вид так кардинально відрізняється за своїми уподобаннями. Міжнародна спілка охорони природи (IUCN) оцінює вид як “вразливий” на підставі загальної рідкісності та прогресуючого скорочення площ його біотопів. В Україні відомо менше двох десятків знахідок цього виду, більшість яких було зроблено у 1950-1970-ті роки під час планомірних мікологічних досліджень степової зони. У нинішньому сторіччі ці дані доповнилися буквально кількома знахідками зі Степового Криму, Луганщини та Миколаївщини (національний природний парк “Бузький Гард”). Саме на території “Бузького Гарду” цього червня завідувач лабораторії моніторингу природних екосистем Біосферного заповідника “Асканія-Нова” Олег Прилуцький випадково натрапив на ще одне, невідоме раніше місцезростання рідкісного виду. Цікаво, що гриб ділив біотоп з іншим унікальним видом Побужжя – Мерингією бузькою (Moehringia hypanica), місцезростання якої власне й перевіряли під час досліджень. Будьмо відверті – знахідка такого гриба була чистим везінням, адже його плодові тіла утворюються вкрай непередбачувано у посушливих умовах гранітно-степового Побужжя. І коли ми бачимо ковиловий степ, то цілком імовірно, під землею ховаються від наших очей багато міцеліїв цього та інших цікавих степових видів.

На жаль, більшість видів грибів з Червоної книги України важко виявити через їх рідкісність, складність ідентифікації та непередбачуваність плодоношення. Що наштовхує на важливий висновок: ефективна охорона природи мусить спиратися на охорону важливих для підтримки широкого біорізноманіття біотопів, які ми можемо досить надійно виявити за комбінацією умов середовища та індикаторних видів рослин. Вже зараз команда лабораторії моніторингу природних екосистем Біосферного заповідника “Асканія-Нова” впроваджує методи виявлення таких біотопів за даними супутникової зйомки та компʼютерного моделювання. Про що ми докладніше розповімо у наступних новинах.