Історія природоохоронної справи на півдні України пов’язана зі створенням Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном в його приватному маєтку Асканія-Нова наприкінці ХІХ ст. унікального природно-аграрного комплексу, що поєднав збереження природи степів, створення колекцій дендрологічного і зоологічного парків, розбудову продуктивного сільськогосподарського виробництва. Ф.Е. Фальц-Фейн залишив Асканію-Нова у 1917 р. і наступного року був вимушений емігрувати до Німеччини, де пішов із життя у 1920 р. Жовтневий переворот 1917 р. і громадянська війна, у зону бойових дій якої декілька разів потрапляла Асканія-Нова, суттєво підірвали основну господарську галузь – вівчарство, і реально загрожували знищенню унікальних об’єктів, які формували поняття степової оази – зоопарку та дендропарку.
У червні 1917 р. Тимчасовим урядом комісаром Асканії-Нової було призначено Й.К. Пачоського. З грудня 1917 до квітня 1919 р. представником Академії наук Росії та Російського географічного товариства в Асканії-Нова був відомий мандрівник П.К. Козлов. Незважаючи на зусилля вчених і колишніх помічників Ф.Е. Фальц-Фейна, зберегти цілісний господарсько-заповідний комплекс під час громадянської війни було непросто. Маєток, зоопарк, ботсад зазнали значних втрат. 6 серпня 1918 р. в Києві на І з’їзді дослідників природи України було підтверджено особливе значення Асканії-Нова як пам’ятки природи і необхідність ужиття заходів щодо її перетворення у степовий заповідник. 26 жовтня 1918 р. на засіданні Української академії наук в Києві була розглянута доповідна записка П.К. Козлова про стан в Асканії-Нова. Секцією охорони природи (нею керував М.В. Шарлемань) Сільськогосподарського наукового комітету України була підготовлена доповідна записка для уряду і вже 1 квітня 1919 р. Радою Народних Комісарів Української Соціялістичної Радянської Республіки затверджено «Декрет про оголошення колишнього маєтку Фальц-Фейна «Асканія-Нова» Народним Заповідним Парком».
З об’єктивних причин (часта зміна влади, ведення військових дій) здійснення будь-яких заходів зі створення проголошеного заповідного парку було неможливе. Але прийняття цього першого державного документу, яким оголошувалась націоналізація приватних заповідних об’єктів, стало поштовхом для подальшого їх збереження та розбудови.
Після серії нарад та консультацій 8 лютого 1921 р. Рада Народних Комісарів України затвердила наступний Декрет «Про Асканія-Нова». Згідно з ним «1. Маєток, що належав Ф. Фальц-Фейнові, Асканія-Нова Дніпровського повіту та суміжний маєток Дорнбург оголошуються державним степовим заповідником Української Соціялістичної Радянської Республіки. 2. При заповіднику є наукові та науково-застосовані установи і господарство, що його обслуговує. 3. «Асканія-Нова» має такі завдання: зберегти та вивчити цілинний степ і його природу, зберегти, акліматизувати та вивчити в умовах степу що найбільше тваринних та рослинних родів, виробити та масово розвести тваринні і рослинні роди й раси народного господарського значення. 4. Щоб здійснити зазначені завдання, при Асканії Новій існують: науково-степова станція при заповіднику (з подами), зоопарк, ботанічний сад, зоотехнічна станція з племінним господарством при ній, фіто-технічна станція та інші сільськогосподарські наукові установи, що обслуговують південно-степовий район». Установу було підпорядковано Наркомземові. В декреті підкреслено міжнародне наукове та освітнє значення заповідника, а також неприпустимість порушення його «первісної та акліматизованої природи». Вражає масштабність і злободенність постановки питань заповідної справи у дуже непростій економічній ситуації.
В рамках відзначення 100 років із дня заснування державного степового заповідника «Асканія-Нова» 26–27 травня 2021 року в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» було проведено науково-практичний семінар «Практичні аспекти збереження біорізноманіття південного степового регіону».
В ньому прийняли очну участь 34 очні учасники з 12 наукових та природоохоронних установ, вищих навчальних закладів: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, КУ «Одеський зоопарк загальнодержавного значення», Національний природний парк «Меотида», Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України, Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна КНУ ім. Тараса Шевченка, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, Регіональний ландшафтний парк «Краматорський», Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Херсонський державний університет, Сирецький дендрологічний парк загальнодержавного значення (м. Київ), Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» — Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства.
Семінар відкрив директор заповідника Гавриленко В.С. Відбулося засідання, де заслухано 14 доповідей.
Статті, отримані від учасників семінару (у т.ч. заочних), опубліковані в збірнику наукових праць. Серед авторів: викладачі та студенти Варшавського університету (Польща), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Херсонського державного аграрно-економічного університету, працівники Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології та природокористування НААН, Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Луганського природного заповідника НАН України, Приазовського національного природного парку, Національного природного парку «Дворічанський», Національного природного парку «Північне Поділля», Національного природного парку «Нижньодніпровський», Національного природного парку «Синевир», Кременецького ботанічного саду, ГО «Українська природоохоронна група», Національного науково-природничого музею НАН України, Міжвідомчої Азово-Чорноморської орнітологічної станції Мелітопольського державного педагогічного університету та Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.
Під час семінару діяла виставка фотографій Гавриленка В.С. «Збережена заповідна природа Асканійської оази».
Учасники семінару побували на екскурсіях екологічною стежкою на ділянку «Стара», у загони Великого Чапельського поду, дендропарк та зоопарк «Асканія-Нова».
