8 грудня виповнилося 150 років від дня народження відомого польського і українського ботаніка-флориста, систематика і географа рослин Йосипа Конрадовича Пачоського. Коло інтересів і досліджень відомого вченого було широким і різнобічним: флористика, систематика, ботанічна географія, фітоценологія, екологія, ентомологія, орнітологія, охорона природи. Його перу належать понад 300 ґрунтовних наукових праць, присвячених глибокому і всебічному вивченню складу та історії розвитку флори середньої і південної частини східної Європи, головним чином України та Польщі, а також висвітленню загальних питань ботанічної і частково зоологічної науки. Він був одним із творців фітоценології – розділу ботаніки, який вивчає рослинні угрупування, і автором першого підручника з цієї дисципліни. Й.К. Пачоський описав більше двох десятків нових для науки таксонів рослин. Його ім’ям названо ряд рослин.
Йосип Конрадович Пачоський народився 8 грудня 1864 року в Білгоpодці Заславського повіту Волинської губеpнії (зараз Ізяславського району Хмельницької області) у польській сім’ї. Навчався у pеальному училищі м. Рівне і Уманському училищі землеробства і садівництва. Працював лабоpантом у Київському унівеpситеті, який закінчив у 1894 р. З 1897 року Й.К. Пачоський працював губернським ентомологом в Херсоні. У 1898 році почав роботу над створенням природничо-історичного музею, який очолив у 1906 році. У 1915–1916 роках завідував сільськогосподарською дослідною станцією, у 1918–1922 рр. був професором Херсонського політехнічного інституту, а з 1919 р. — професором Херсонського державного педагогічного інституту (нині Херсонський державний університет). Йосип Конрадович з науковою метою неодноразово бував у маєтку Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Асканія-Нова, де проводив наукові дослідження. У 1922–1923 роках Й.К. Пачоський очолював ботанічний відділ науково-степової станції державного заповідника «Чаплі» (Асканія-Нова). Результатом досліджень стали публікації «Наблюдения над растительным покровом степей Аскания-Нова в 1922 г.», «Наблюдения над целинным покровом в Аскания-Нова в 1923 г.» і «Целинная заповедная степь Аскания-Нова».
З 1923 по 1928 роки Й.К. Пачоський був науковим керівником заповідника в Біловезькій пущі. Дослідження виклав у книзі «Ліси Біловежжя», опублікованій у 1930 році. Є автором першого гербарію судинних рослин і співтворцем біловезького музею. Був професором Познанського університету, членом-кореспондентом Польської Академії наук.
У лютому 1942 р. гестапівці звіряче побили онука Пачоського. Це важке потрясіння спричинило смерть Йозефа Конрадовича від паралічу серця 14 лютого 1942 року. На могилі вченого, що знаходиться на Цвинтарі заслужених великополян у Познані, є напис: «Творцю фітосоціології доктору honoris causa Познанського університету Йосипу Пачоському, досліднику флори обширних територій польських, руських, балканських».
10 грудня 2014 р. у Музеї історії Херсонського державного університету відбувся круглий стіл «Й.К. Пачоський: наукові, викладацькі, природоохоронні, громадянські та особисті аспекти біографії вченого» (з нагоди 150-річного ювілею Й.К. Пачоського). Організаторами заходу виступили кафедра ботаніки ХДУ спільно з музейно-архівним центром. На засіданні круглого столу директор заповідника В.С. Гавриленко зробив доповідь «Діяльність Й.К. Пачоського у заповіднику Асканія-Нова (нині Біосферний заповідник імені Ф.Е. Фальц-Фейна)».