5 червня 2017
року виповнюється 25 років з дня повернення коня Пржевальського у природу
Монголії. Саме Всесвітній день охорони навколишнього природного середивища був
обраний для здійснення цієї історичної акції.
З історії збереження
цього виду достеменно відомо, що завдяки експедиціям, організованим засновником
Біосферного заповідника «Асканія-Нова» — Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном у
1899 році, вперше у Європу, до зоопарку Асканія-Нова з Монголії були завезені
лошата цього виду. Вид успішно розводився в Асканії-Нова до 1943 року, у якому
всі коні Пржевальського, при відступі німців з Асканії-Нова, були вивезені в
Німеччину до Мюнхенського зоопарку. Наступний етап розведення коня
Пржевальського в Асканії-Нова розпочався в 50-х роках минулого століття, коли
до зоопарку була привезена остання кобила цього виду, спіймана у природі.
В 60-х роках
минулого століття стало відомо, що кінь Пржевальського повністю зник в дикій
природі, а тому постало питання його збереження як біологічного виду саме в
зоологічних парках. Існувало декілька проектів повернення цього виду в природу,
два з яких вперше були реалізовані саме 5 червня 1992 року. В цей день до
Монголії, із Європи, двома літаками з аеропортів «Схіпол – Амстердам» та Сімферополь
були відправлені дві експедиції з кіньми, вирощеними у напіввільних умовах.
Одна група коней із 16 тварин, згідно українсько-нідерландського проекту
направлена до Національного природного парку Хуйстайн Нуруу. 8 тварин були надані від Біосферного заповідника
«Асканія-Нова», а 8 від Фонду коня Пржевальського Нідерландів. Інша група (із 5
коней) була закуплена в Асканії-Нова утримувачем Фонду збереження диких тварин
Крістіаном Освальдом (Німеччина), яка відправлена в резерват Тахі-Таль. На
даний час коні Пржевальського успішно розводяться вже в природі Монголії. Таким
чином Асканія-Нова, протягом минулого століття, зіграла ключову роль в
збереженні останнього дикого коня на планеті.
В. Гавриленко,
директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН